Корисні поради

Звичаї при хрещенні на Русі

Після звершення всіх язичницьких обрядів стародавні слов’яни влаштовували сімейне свято, a в християнській Русі в той же день накривалися хрестинні столи; крім гостей, годували і жебраків.

У допетровській Русі цар в день хрещення накривав  урочистий стіл для вищого духовенства і наближених. Після закінчення обіду духовні особи благословляли немовля, a світські гості підносили йому дари. Це був єдиний раз, коли царський дитя показували стороннім до повноліття; потім його приховували в “спальних” покоях.

Але хрещення не обмежувалося одним, нехай і пишним, крестинным столом. По містах і монастирях розсилалися вісники c грамотами, що сповіщали про збільшення царського сімейства, і всі монастирі поспішали піднести подарунки новонародженому; тим же, хто мало давав, нарікало, що вони мало бажають добра царській дитині. Зі свого боку, цар з нагоди народження надавав царські милості і прощав винних.

Звичай влаштовувати хрестинні столи побутував у всіх станів і відрізнявся лише різноманітністю і великою кількістю поданих страв.

“Нате вам молитовного, Принесіть мені хрещеного” або “піди введи немовля в православну віру”, – так зазвичай говорив батько хрещеним перед виходом до церкви.

Хрещений батько купував хрест і приносив свій хліб на хрестини, A іноді сам розплачувався із священиком, a кума представляла “ризки ” – 3-4 аршина тканини, сорочку для дитини і рушник священику – утерти руки після обряду. (Старовинна загадка: Антипка низький, на ньому сто різок? / Качан капусти/.)

Після звершення обряду вітали батька і матір – з сином або донькою, кума і куму – c хрещеником, бабку-повитуху – c онуком або онукою.

В хресні матері не звали вагітну: вважалося, що тоді хресник помре.

Якщо в сім’ях бували смерті новонароджених або малолітніх дітей, в куми брали першого зустрічного. Перевага віддавалася таким хресним, у яких в живих залишалося багато хресників. Хлопець або дівчина, в перший раз ставали хрещеними, вибирали дитині: чоловік – дівчинку, дівчина – хлопчика; вважалося, що в іншому випадку дівчина ризикувала залишитися віковухой, a хлопець – холостяком. Серед селян і нижчих вірств міського населення існувало також повір’я, що якщо дівчина або хлопець, які запрошувалися в хресні до першої дитини, старше батьків хрещеника, то дівчина вийде заміж за вдівця, a хлопець – за вдову або жінку старше його. Тому, відповідно, намагалися, щоб куми були молодші за батьків.

За канонами православ’я, хресні не могли вступати в шлюб один c одним.

Цим правилом також широко користувалися селяни, які дізнавалися, що поміщик хоче їх одружити проти волі. Кума і куму не мав права змусити вступити в шлюб навіть найсуворіший кріпосник.

По воду ходили без коромисла, а то хресник буде горбатим, a щоб йому легше жилося на світі, в день хрещення ставили на вікно склянку з водою.

Щоб брати і сестри були дружні і міцно любили один одного, сорочечку, в якій охрещено перше дитя, рекомендували одягати на всіх наступних дітей. 21 січня (8 січ. по c. ст.) на “Василини зимові” і “Емельяни-перезимники” було прийнято пригощати кума c кумою – за повір’ям, це приносило здоров’я дітям, a кум і кума, приходячи в гості до хрещеника, приносили з собою шматок мила і рушник, вручаючи яке, примовляли: “Ось вам мильце і біле белільце для хрещеника”. У Петрів день (12 липня) кума пекла хрещеникам тоболки – прісні пироги c сиром.

У прощений день (останній день перед Великим Постом), за звичаєм, кум йшов до куми c мильцем, A вона-до нього  з пряниками.

Оставить отзыв